Економіка України вже багато років функціонувала в умовах гібридної війни
рф проти України. Але повномасштабна війна – це новий надзвичайний виклик.
Для громадян – це втрата житла, нестача їжі, втрата доступу до
медицини, відсутність доходу для існування, вимушене переміщення в межах
країни та за її межи, висока інфляція.
Для бізнесу – це дефіцит персоналу, ускладнена логістика, зруйновані
виробниче обладнання та ланцюги постачання, втрата традиційних
замовників на продукцію та послуги.
Для Уряду – це руйнування об’єктів критичної інфраструктури, дисбаланс
державного бюджету, шокове зростання проблем соціального забезпечення,
тиск на валютний курс, тощо.
За попередніми оцінками Мінекономіки у ІV кварталі 2022 року ВВП
зменшився на 35,5% [±2%].
В цілому, падіння ВВП за підсумком 2022 року оцінюється на рівні
30,4% [±2%] (зростання на 3,4% у 2021 році). Це є об’єктивно найгіршим
результатом часів незалежності, втім кращим ніж очікували більшість
експертів на початку повномасштабного вторгнення, коли оцінки
варіювалися в межах 40-50% падіння ВВП і глибше.
Протягом року попри всі складнощі повертаючись до роботи, бізнес
поступово відновлював і зовнішньоторговельні операції.
Також протягом 2022 року знімалась значна кількість бар’єрів щодо
інтеграції до світових торгових ланцюгів. Велика Британія, США, Канада,
Австралія та країни Євросоюзу оголосили про скасування імпортних мит на
українські товари, що підтверджує зацікавленість розвинутих держав залучати
українську економіку до власних промислових і торгових ланцюгів, за що ми дуже
вдячні.
Активізовано роботу щодо підготовки до підписання з ЄС "промислового
безвізу". Продовжується робота щодо удосконалення законодавства у сфері
торговельного захисту та створення умов для застосування заходів захисту
національних інтересів, а також відстоювання прав та інтересів України в рамках
міжнародних торгових організацій та угод про вільну торгівлю.
Отже, незважаючи на всі складнощі і виклики, а також масштабні
ракетні удари по енергетичній інфраструктурі та тимчасове контрольоване
обмеження споживання електроенергії, Україні в умовах війни вдалось:
– зберегти відносну макроекономічну стабільність;
2
– подолати масштабну зупинку виробництва та наслідки відпливу трудових
ресурсів, спричиненого переміщенням до безпечних місць.
За оцінкою Київської школи економіки (KSE), станом на грудень 2022
року загальна сума прямих задокументованих збитків, завдана інфраструктурі
України через повномасштабне вторгнення розпочате росією 24 лютого 2022 року,
оцінюється у 137,8 млрд дол. США (за вартістю заміщення). Оцінка прямих
фізичних пошкоджень здійснена в рамках Національної ради з відновлення України
від наслідків війни аналітичною командою Київської школи економіки (KSE) за
підтримки уряду Великої Британії (UK Aid) спільно з Міністерством розвитку
громад, територій та інфраструктури, Міністерством охорони здоров’я,
Мінреінтеграції та у співпраці з іншими профільними міністерствами та
Національним банком України. Так, загальна оцінка збитків інфраструктури за
галузями у грошовому вимірі (прямі втрати, млрд дол. США) склала: житлові
будівлі – 54, інфраструктура – 35,6, активи підприємств, промисловість – 13, освіта
– 8,6, енергетика – 6,8, АПК та земельні ресурси – 6,6, транспортні засоби – 2,9,
торгівля – 2,4, ЖКГ – 2,3, культура, туризм, спорт – 2,2, охорона здоров’я – 1,7,
адміністративні будівлі – 0,8, цифрова інфраструктура – 0,6, соціальна сфера – 0,2,
фінансовий сектор – 0,1, екологія – 14.
Економічна політика воєнного часу.
Відновленню активності бізнесу також сприяла запроваджена нова
економічна політика воєнного часу, основними елементами якої стали:
1. Програма релокації підприємств на безпечну територію.
Станом на 08.02.2023 опрацьовано 1 895 заявок на релокацію, 799
підприємств перемістили свої потужності з областей, де тривають бойові дії, з
них 623 відновили свою діяльність на безпечних територіях.
2. Упровадження низки важливих рішень з дерегуляції.
Законодавчими та урядовими рішеннями впроваджено низку важливих
рішень з дерегуляції:
на декларативний принцип переведено 58 з 86 дозволів, 13 з 35 ліцензій та до
500 інших публічних послуг для бізнесу; скасовано усі заходи ринкового та
споживчого нагляду у всіх питаннях, крім регулювання цін та контролю за
ціноутворенням, встановлено мораторій на проведення перевірок усіх видів для
бізнесу; зупинені дії процедур кадрового обліку щодо найманих працівників,
скасовано обов’язкові правила щодо норм робочого часу, відпусток, інших окремих
положень Кодексу законів про працю України та інші.
3. Нова податкова політика, спрямована на зменшення фіскального
навантаження на підприємства.
На період воєнного часу, створено законодавчі передумови для
запровадження можливості переходу суб’єктів господарювання на ІІІ групу
спрощеної системи оподаткування зі ставкою 2% обороту без сплати ПДВ та
податку на прибуток. Станом на 08.02.2023 на таку систему виявили бажання
перейти вже понад 339 тис. суб’єктів господарювання.
3
Також запроваджено фіскальні стимули для учасників індустріальних
парків, які сприятимуть залученню іноземних інвестицій та відкривають
перспективи українським виробникам в умовах війни здійснити релокацію
підприємств на території індустріальних парків, відновити роботу та створити
робочі місця.
Йдеться про звільнення від податку на прибуток резидентів індустріальних
парків на 10 років за умови його реінвестування у розвиток інвестиційного проекту
та звільнення від ПДВ та ввізного мита нового обладнання, що ввозиться для
використання на території індустріального парку; встановлення пільгових ставок
податку на майно.
4. Програми безвідсоткового кредитування для всіх сфер бізнесу.
Урядовим рішенням скасовані всі обмеження щодо позичальника за
програмою «Доступні кредити 5-7-9%» з одночасним збільшенням максимальної
суми кредиту на одного позичальника до 60 млн гривень. На час воєнного стану та
один місяць після його завершення ставка за кредитами — 0%. Відсотки за тих,
хто хоче вести бізнес, сплачуватиме держава. Після воєнного стану відсоткова
ставка за цією програмою буде не більше ніж 5%.
Програму розширено на підприємства, зруйновані під час війни.
Підприємці можуть отримати кредит на відновлення виробничих потужностей
під 9% терміном до 5 років на суму до 60 млн грн. Виконання зобов'язань по таким
кредитам частково (до 80%) забезпечується державною гарантією.
Довідково: За період дії воєнного стану в Україні станом на 06.02.2023 у межах
Програми укладено 19 416 кредитних договорів на загальну суму 80,43
млрд гривень.
5. Стимулювання зайнятості
Для того, щоб стимулювати працевлаштування переселенців,
роботодавцю виплачують компенсацію витрат на оплату праці по 6700 грн (у
2022 році – 6500 грн) протягом двох місяців за кожного працевлаштованого
переселенця, за якого сплачується ЄСВ.
У 2022 році прийнято 9 679 рішень про надання такої компенсації по 16 466
особам з числа працевлаштованих внутрішньо переміщених осіб. Профінансовано
виплат на загальну суму 200 млн гривень.
Довідково: З початку 2023 року станом на 06.02.2023 подано 574 пакети
документів для надання компенсації за 995 працевлаштованих осіб з
числа внутрішньо переміщених осіб. Прийнято 538 рішень про
надання такої компенсації по 1 337 особам з числа внутрішньо
переміщених осіб
Також Урядом запроваджено механізм залучення всіх, хто тимчасово
втратив роботу, до «Армії відновлення» країни через виконання ними суспільно
корисних робіт, які оплачуються щонайменше на рівні мінімальної заробітної
плати. До такої роботи в рамках проекту «Армія відновлення» залучено вже понад
6 тис. безробітних у десяти регіонах країни.
4
6. Програма єРобота
Для активізації підприємницької діяльності та стимулювання створення
робочих місць Уряд запустив грантові програми під загальною назвою єРобота.
Вони передбачають надання підприємцям грантової допомоги чи співфінансування
для започаткування бізнесу, створення або розширення виробництв. Зокрема, з
01.07.2022 успішно реалізуються:
1) Програма мікрокредитування «Власна справа» на започаткування або
розширення власного бізнесу
(за підсумками реалізації у 2022 році затверджено мікрогрантів на
загальну суму 776,6 млн грн для 3 321 підприємця, що сприятиме створенню
8 313 робочих місць);
2) Програма грантів на створення або розвиток переробних підприємств
(за підсумками реалізації у 2022 році затверджено грантів на загальну суму
1 428,7 млн грн для 269 підприємців, що сприятиме створенню 5 020
робочих місць);
3) Програма грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та
виноградарства;
4) Програма грантів для створення або розвитку тепличного господарства.
Все це разом зробило можливим повернення бізнесу та людей до праці.
Відповідно до дослідження стану МСБ в Україні, проведеного "AdvanterGroup":
– якщо за лютий-березень 2022 року повністю зупинили роботу 75,3% з
опитаних підприємств, за березень 2022 року – 53,9%;
– то вже у листопаді 2022 року таких було лише 9,9%, а за січень 2023
року – 8%.
